Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

окарувати

Окарувати, -ру́ю, -єш, гл. см. карувати. Навчи, навчи, бідная вдово, да свойого сина! Як не будеш научати, будем карувати: окаруєм руки й ноги і чорнії брови, щоб не ходив до дівчини молодої. Мет. 241.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 46.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОКАРУВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОКАРУВАТИ"
Відпороти, -ся. Cм. відпорювати, -ся.
Зіпну́ти, -ся. Cм. зіп'ясти, -ся.
Круглотварий, -а, -е. = кругловидий. Вх. Зн. 30.
Ме́джи пред. = між.
Наги́ркати, -каю, -єш, гл. = нагарчати.
Небесник, -ка, м. Астрономъ. Встрѣчено только у Кулиша. Вечеряти ж усмак годиться й нам, поетам, да й вам, небесникам, не вельми б то було приємно лазити голодним по планетах. К. Дз. 144.
Поморхлий, -а, -е. Сморщившійся.
Розбіль, -болю, м. Заболѣваніе. До ростріску, до розболю будеш жати. Вх. Зн. 61.
Роздробити Cм. роздробляти.
Солуква, -ви, ж. пт. Вальдшнепъ. Шух. І. 23.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ОКАРУВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.