Балберочний, -а, -е. Употребл. въ выраж.: балберна или балберочна снасть = балбера.
Вибештати, -таю, -єш и вибештувати, -тую, -єш, гл. Выбранить. Вибештував, буде з його.
Виперти, -ся. Cм. витрати, -ся.
Голосити, -шу, -сиш, гл. 1) Голосить, рыдать, вопить. Голосить неначе по мертвому. Біга Катря боса лісом, біга та голосить. голосом голосити. Громко плакать. Ой там по над яром козак сіно косить, а дівчина у долині голосом голосить. 2) Издавать высокій или унылый звукъ, шумѣть, гудѣть. Стук, гармидер, — свистять, кричать, голосить сопілка. Сині хвилі голосили. Нехай хоч дзвін голоситиме про нас до Бога.
Ґо́вда, -ди, ж. Башка.
Залускоті́ти, -кочу́, -ти́ш, гл. Усиленно затрещать.
Корівниця, -ці, ж. Коровница. Одну дочечку мала, та й ту утеряла: із поля робітницю, од печі топілницю, од коров корівницю.
Озьмінь = узьмінь.
Сплавник, -ка, м. Плотовщикъ.
Тупотнява, -ви, ж. Топотъ. Як турнуть коні, то така тупотнява, що аж земля стугонить.
