Брунька, -ки, ж.
1) Древесная почка (лиственная). На весні береза бруньки наганяє. погнати вівці на бруньки. Выгнать овецъ пастись въ лѣсъ, когда еще нѣтъ листьевъ на деревьяхъ.
2) Смычекъ у шерстобита для битья шерсти. Знайшов шапувала, ходе той з своєю брунькою. Ум. брунечка.
Вугрин, -на, м. = зеленяк.
Зани́ти Cм. занивати.
Промигнути, -ну́, -не́ш, гл. Промелькнуть. І промигнула вона в його по душі, як холодний вітер.
Псінки мн. Общее названіе большей части несъѣдобныхъ грибовъ.
Пупник, -ка, м. Родъ птицы.
Скавчати, -чу́, -чи́ш, гл. = скавучати.
Теметів, -това, м. Кладбище.
Торч, -чі, ж. Родъ огорожи: палки изъ хвороста, укрѣпленныя вертикально. Обгородив торчу.
Цюдою нар. = сюдо́ю.
