Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

опління

Опління, -ня, с. соб. отъ оплін. А в ґринджолах чотирі копилля і два опління.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 58.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОПЛІННЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОПЛІННЯ"
Бурлачок, -чка, м. Ум. отъ бурлак.
Дере́вля́, -лі, ж. = Деревня 2.
Моско́вець, -вця, м. = москаль 1. К. Дз. 115.
Носіння, -ня, с. Ношеніе, носка. Н. Вол. у.
Підгірянин, -на, м. Житель підгір'я. Желех.
Приналежний, -а, -е. Принадлежащій.
Розлигати, -га́ю, -єш, гл. Снять налигач съ воловъ.
Тогобочанин, -на, м. Живущій на той сторонѣ рѣки.
Устне нар. Словесно.
Хвостати, -таю, -єш и хвощу, -щеш, гл. 1) Ударять кнутомъ по воздуху. Та не хвастай даремне; пішов би до плугів і там хвостав би коли волів. Липов у. 2) О дождѣ: лить съ шумомъ. Ой єсть у полі а чорная хмара, і із тиєї хмари дрібний дощик хвоще, ой він же мні головку сполоще. Чуб. V. 1002.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ОПЛІННЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.