Аптекарюва́ння, -ня, с. Занятіе аптекарскимъ искусствомъ.
Гре́бля, -лі, ж. Плотина. Тиха вода греблі рве. Ум. Гре́белька. Водиця гребельку прорвала.
Дріжаки́, -ќів, м. мн. Дрожь. дріжаки́ їсти. Трястись отъ холода. Пархім ходить та, голодний, дріжаки їсть по холодній зорі, не маючи у віщо й одягтись. О, та й змерз же я цупко!... Та й дріжаків наївся! дріжаки́ сќачуть у душі. Страшно становится, нападаетъ страхъ. Йдуть хлопці.... в душі дріжаки скачуть. Господи, Господи! що то буде?... Кожному в голові був той екзамен.
Засокота́ти, -чу́, -чеш, гл. Закричать, закудахтать (о курахъ). Півень засокотав, заляпав крилами і заспівав.
Заті́патися, -паюся, -єшся, гл. Затрепетать, задрожать. Губа затіпалася. У Пороха руки затіпались. Серце затіпалось, немов хто доторкнувся до його. Затіпалось розшматоване тіло Речі Посполитої, як тіпається индик після того, як голова одрубана.
Квітонька и квіточка, -ки, ж. Ум. отъ квітка.
Круть меж., выражающее быстрый поворотъ. Хоч круть верть, хоч верть круть.
Падковитий, -а, -е. Усердный, ревностный. Падковитий до худоби, до хазяйства.
Підскарбій, -бія, м. Казначей, казнохранитель.
Скакучий, -а, -е. Имѣющій свойство прыгать. Сей горох скакучий, як молотиш.
