Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

орілка

Орілка, -ки, ж. = горілка. Грин. III. 385.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 63.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОРІЛКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОРІЛКА"
Бідяга, -ги об. = бідолаха. Черк. у.
Виз, -за, м. Рыба Acipensor schypa. Браун. 31.
Обваритися, -ся. Cм. обварювати, -ся.
Помирна, -ної, ж. Мировая. Ось я вам напишу помирну. Ном. № 4204.
Потемок, мку, м. Темнота. Оскресни Боян, світлий наш співаче, чому так довго в потемку ночуєш? Федьк. І. 26.
Сльотавий, -а, -е. Ненастный.
Степно нар. Достаточно степи, много степи. У нас було степно. Херс. г.
Стравня, -ні, ж. Пропитаніе, кормъ. Радом.
Укмічати, -чаю, -єш, сов. в. укмітити, -чу, -тиш, гл. Замѣчать, замѣтить, примѣчать, примѣтить, подмѣчать, подмѣтить. Зразу укмітити, що не такий народ. О. 1862. VIII. 31. Мале, та й те вкмітило, що в просі кузька є. Звенигор. у. Зразу вкмітить дитина. Н. Вол. у.
Шонтавий, -а, -е. = шанталавий. Вх. Зн. 82.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ОРІЛКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.