Гозеро, -ра, с. = озеро. Іди у поле, там стоїть гозеро і коло гозера стоїть кобила.
Задьо́р, -ру, м. Причина къ ссорѣ, дракѣ. Задьор між їми є.
Затира́ч, -ча́, м. Инструментъ, которымъ прорѣзываютъ бочары въ клепкахъ углубленіе для вставки дна. Cм. затирати 4.
Княжити, -жу, -жи́ш, гл.
1) Княжить.
2) Быть женихомъ или невѣстою. Буду ж бо я в суботу княжити, будуть мені бояри служити. Устань, Марусенько, не княжи, відсунь кватирочку, погляди, чи всі бояри на дворі.
Лю́бий, -а, -е. 1) Милый; пріятный; хорошій. Бжола летить на любий цвіт. Розмова моя люба та мила. Любого гостя весною частують медком, а в-осени молочком. Така люба рілля, що дитина виросла б, коли б посадив. 2) Возлюбленный. Ізійшов голос із небес: Ти єси син мій любий, що я вподобав. До любої небоги нема далекої дороги. 3) Любовный. У любий місяць уродилась (про дівчину, котру всі кохають). Ум. любенький, любесенький. Тіточко наша любенька, не кидай нас. Там така любісінька дитина.
Напі́рник, -ка, м. 1) Исподняя наволока пуховика, подушки. 2) Пеналъ.
Насклесь нар. Косо, наклонно.
Наспочиватися, -ваюся, -єшся, гл. Вдоволь отдохнуть.
Приплутувати, -тую, -єш, сов. в. приплутати, -таю, -єш, гл. Припутывать, припутать.
Щаститися, -ти́ться, гл. безл. Благопріятствовать, удаваться. А крошку хоть як щаститься, усе добро на лихо стане.
