Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

оселятися

Оселятися, -ля́юся, -єшся, сов. в. осели́тися, -люся, -лишся, гл. Поселяться, поселиться. Гадюк покинув свій хутір і оселився в жінчиному домі, в Журбанях. Левиц. Пов. 148.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 66.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОСЕЛЯТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОСЕЛЯТИСЯ"
Блискавець, -вця, м. Насѣк. Свѣтлякъ, Lampiris noctiluca. Блискавці літают. Вх. Лем. 392.
Відмірювати, -рюю, -єш, сов. в. відміряти, -ряю, -єш, гл. Отмѣривать, отмѣрять. Якою мірою міряєш, такою тобі обміряють. Ном. № 7069.
Зві́стка, -ки, ж. Извѣстіе, вѣсть. Прийшла звістка до милої, що милого вбито. Мет. 103. Ум. зві́стонька, зві́сточка.
Переховати, -ся. Cм. переховувати, -ся.
Повдягати, -га́ю, -єш, гл. 1) Одѣть (многихъ). Піп повдягав їх та й повів додому. Драг. 255. 2) Надѣть на себя (во множествѣ).
Розохочувати, -чую, -єш, сов. в. розохо́тити, -чу, -тиш, гл. Возбуждать, возбудить охоту, желаніе. Розохотив до гульні. Левиц. Пов. 25.
Суспільність, -ности, ж. Общество. Желех.
Толо, -ла, с. Родъ игры. Чуб. III. 95.
Уткнути Cм. і. утикати.
Шелюжина, -ни, ж. Прутъ изъ тальника. ЗЮЗО. I. 134. Нехай лоза-шелюжина згинається нижче. Щог. В. 76.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ОСЕЛЯТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.