Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

оснівний

Оснівний, -а, -е. О ниткахъ: идущій на основу. Оснівна вовна. Славяносерб. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 69.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОСНІВНИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОСНІВНИЙ"
Бердник, -ка, м. Мастеръ, дѣлающій берда. Ситник берднику не товариш. Ном. № 1026.
Веретенниця, -ці, ж. = веретільник. Вх. Пч. II. 16.
Жартівли́вий, -а, -е. Шутливый. Н. Вол. у. Вигадували витребеньки, бо жартівливі вже собі повдавались. О. 1862. IX. 71.
Зайде́й, -де́я, м. = зайда і. Шух. І. 33.
Краснопірка, -ки, ж. Рыба: Scardinius erythrophthalmus. Браун. 28.
Підпарити, -ся. Cм. підпарювати, -ся.
Позасвідчувати, -чую, -єш, гл. Засвидѣтельствовать (во множествѣ).
Поклювати, -клюю́, -є́ш, гл. Поклевать, исклевать. Чуб. V. 297. Курчатам пшона посипала, а кури поклювали. Харьк. у.
Приостати Cм. приоставати.
Тусати, -са́ю, -єш, гл. Бить, колотить. Костурами взяли його так пестувати, без милости його тусати та гонити. Шейк.  
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ОСНІВНИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.