Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

остріг

Остріг, -ро́гу, м. Плетень съ острішком. Новим острогом обгородились. О. 1861. XI. Св. 63.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 72.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОСТРІГ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОСТРІГ"
Брідок, -дка, м. 1) Ум. отъ брід. 2) — курячий. Родъ вышиванья.
Гніздище, -ща, с. ув. отъ гніздо. Чуб. І. 122.
Гро́мик, -ка, м. Ум. отъ грім.
Дойня́ти Cм. доймати.
Дятли́на, -ни, ж. = дятловина.
Катуватися, -ту́юся, -єшся, гл. Мучиться, страдать. Нема сем'ї, немає хати, немає брата, ні сестри, щоб не заплакані ходили, не катувалися в тюрмі. Шевч. 606.
Негайний, -а, -е. Спѣшный, экстренный. Десь у мого миленького та негайна робота. Н. п.
Плювачка, -ки, об. 1) Ум. отъ плювака. 2) Плевальница. Желех.
Псюрник, -ка, м. Псарь, собачникъ. Черк. у.
Супорка, -ки, ж. = софорок. Куриця до супорки. Харьк.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ОСТРІГ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.