Вертливий, -а, -е. Вертлявый.
Зрівняти, -няю, -єш, гл. Сравнять. Зрівняв землю, покрив дерном. І з землею зрівняють тебе. XIX. 44. Смерть усіх зрівняє.
Кидатися, -даюся, -єшся, [p]одн. в.[/p] кинутися, -нуся, -нешся, гл.
1) Бросаться. Кинувсь до Шрама і поцілував його. Кидається і сірою собакою, і білою собакою, та ради не дасть. Кинулася до Ганнусі і в коси впилася.
2) Обращаться. Вже й на прощу ходили, і до знахарів кидались — не пособляє.
3) Впадать. Там, де Случ з Горином кидається у Припець, — звідти ми пригнали.
4) Биться (о сердцѣ, пульсѣ). А серце моє кидається, кидається.
5) не кидатися чого́. Придерживаться, не оставлять. До Св. Духа не кидайся кожуха. Цілий вік він брехав, дак того хліба не кинеться, поки і вмре. першого купця не кидайся. Не упускай перваго покупщика. Чи стала ціна, чи не стала, а ти первого торгу не кидайся.
Моги́льник, -ка, м. Насыпающій насыпь, курганъ.
Надгорта́ти, -та́ю, -єш, сов. в. надгорнути, -рну, -неш, гл. Отгребать, отгресть часть. Надгорни трошки жару.
Накорми́ти, -млю́, -миш, гл. = нагодувати. Ворога не гніви: напій, накорми і на дорогу хліба-соли дай.
Похизуватися, -зуюся, -єшся, гл. Пощеголять. Вам хочеться похизуватись у моєму кобеняці.
Спищати, -щу́, -щи́ш, гл. Запищать. Птах спищав.
Стернитися, -ню́ся, -ни́шся, гл. Управляться рулемъ (о суднѣ).
Трембітка, трембіточка, -ки, ж. Ум. отъ трембіта.
