Бейбас, -са, м. = бельбас. Умієте загадувати, а розгадати так не вмивались. Та й куди вам, таким бейбасам.
Заколупи́ти, -плю, -пиш, гл. Ковырнуть. Як глянули на його, то аж серце їх заколупило.
Змучити, -чу, -чиш, гл. Измучить.
Капралик, -ка, м. Ум. отъ капраль.
Нахаркати, -каю, -єш, гл. Нахаркать, наплевать.
Недоверший, -а, -е. Недорослый. Хотіла мене мати за першого дати; а той перший малий, недоверший.
Однояй, я́я, м. Человѣкъ съ однимъ ядромъ.
Позаохочувати, -чую, -єш, гл. Привлечь къ чему, поощрить (многихъ).
Проливати, -ва́ю, -єш, сов. в. пролити, -ллю́, -ллєш, гл. 1) Проливать, пролить, разливать, разлить. (Преимущественно о крови, слезахъ). Кров не вода, проливати шкода. Молодая молодице, нащо сльози проливаєш? 2) проливати сльозами. Проливать слезы. Гірко плаче, дрібними сльозами проливає.
Судити, -джу́, -диш, гл.
1) Судить. Люде горді, неправедні, своїм судом судять. Бог судить не так, як люде.
2) Осуждать, пересуживать. Судять же нас люде. Чом ти до мене звечора не вийшла? Ой як же мені, серце, звечора виходити? Як угледять вороженьки, то будуть судити. Ой нехай же судять, як розуміють: прийде тая годинонька, вони й поніміють.
3) Опредѣлять, назначать. Суди, Боже, звозити, в велику скирту зложити. Не судив мені Бог, кого я любила.
