Блуд, -ду, м. 1) Блужданіе. блудом ходити. Блуждать; не знать, куда идти, что дѣлать. Тра, щоб у селі були такі, котрі перед ведуть, а без їх блудом люде ходять. у блуд піти. Пойти блуждать. А третяя дочка у блуд пошла, приблудилася да й у луг темний. 2) Нечистая сила, сбивающая съ дороги. Як кого нападе блуд, нехай згадає, в який день було Різдво, візьме землі з під ніг і посипле собі на голову. Як на чоловіка блуд нападе, то серед села дороги не найде. Блуд мі сі вчепив. Чи ті блуд напав? Ты съ ума сошелъ? 3) Родъ дѣтской игры. 4) Блудъ, прелюбодѣяніе. А вслід летить янголь його, а його ввіщає, на гріх, на блуд, на розбойство не допущає.
Бруква, -ви, ж. Раст. Брюква, Brassica oleracea. Їдять брукву, а лушпайки кидають. Ум. бруківка, бруквичка.
Драби́нник, -ка, м. Кузовъ телѣги, обѣ Драбини.
Друг, -га, мн. дру́зі, м. 1) Другъ. Без вірного друга великая туга. Годі тобі жити за тихим Дунаєм: ми на тебе, друже, давно вже чигаєм. Разом, друзі! крикнув Карпо. Не так тії сто братів, як сто друзів. Рече Христос до Івана, свого друга. 2) Мужъ (пѣсняхъ) Ой пійду я, не берегом — лугом: чи не зострінуся з несуженим другом. Слала Маруся до Юрочка: мій Юрасеньку, мій друже вірний! (Свад. пѣсня о новобрачныхъ). Ум. дружок.
На́пругом, нар. 1) Крѣпко; напряженно. Не задрімав і на волосок напругом. 2) Скоропостижно. Напругом умер. 8) Стремительно (о теченіи). Вода напруго пішла. Вода напругом пішла.
Палькувати, -ку́ю, -єш, гл. Обозначать колышками.
Побештати, -таю, -єш, гл. Выругать, выбранить (многихъ).
Притишити, -шу́, -ши́ш, гл. Усмирить. Треба притишити себе.
Слабіти, -бію, -єш, гл. = слабувати. На очі слабів.
Чернечий, -а, -е. = чернецький. Чернеча злоба до гроба. Надів на себе рясу чернечу.
