Висівати, -ва́ю, -єш, сов. в. висіяти, -сію, -єш, гл.
1) Расходовать, израсходовать на сѣяніе. А бідний мужик і не висіяв тієї пшениці — стілько було, стілько й єсть. Ой на горі вітер віє, подолянка руту сіє, сіє, сіє, висіває. Голов.
2) Усѣвать, усѣять.
3) Просѣвать, просѣять.
Дотопи́ти, -ся. Cм. дотоплювати, -ся и дотопляти, -ся.
Жерій, -рію, м. Синее пламя надъ. горящими угольями.
Зага́їти, -га́ю, -єш, гл. 1) = загаяти. 2) Заставить чѣмъ либо пространство. Загаїли стаю бербеницями. 3) Загородить, положить преграду.
Зазу́ленька, -ки, ж. Ум. отъ зазуля.
Заперцюва́ти, -цю́ю, -єш
Поштурхатися, -хаємося, -єтеся, гл. Потолкать другъ друга, надавать другъ другу тумаковъ, пинковъ. Хоть на кії, хоть кулаками поштурхатись попід боками.
Теплощі, -щів, ж. Теплыя тѣла, тѣла задерживающая теплоту.
Цитувати, -тую, -єш, гл. Цитировать.
Чупкар, -ра, м. Дубоносъ, Coecothraustes vulgaris.
