Вигострювати, -трюю, -єш, сов. в. вигострити, -рю, -риш, гл. Оттачивать, отточить, наострить. Ой вигостри, сину, гострую сокиру, да поїдь у поле — ізрубай тополю.
Віддалятися, -ляюся, -єшся, сов. в. віддалитися, -люся, -лишся, гл. Отдаляться, отдалиться, удаляться, удалиться. Тепер же я сиротина у світі зосталась, що від роду віддалилась, а від села одійшла.
Дзю́рочка, -ки, ж. Ум. отъ дзюра.
Лосьо́вий, -а, -е. Лосій. Да в того коня золота грива, золота грива груди покриває, шовковий хвостик слід замітає, лосьові ушка ради слухають, срібні копита камінь лупають.
На́прядка, -ки, ж. Брезентъ, покрывало для телѣги изъ кожи, войлока или ряднини, вымоченной въ дегтю.
Положистий, -а, -е. = пологий.
Правило, -ла, с. 1) Руль. Човен без весла й правила. 2) Часть сапожной колодки, клинообразные куски дерева, вставляемые въ голенище. Де узявся швець і кравець, приніс шило і правило, ще й дратви кінець. 3) Часть походючої ступи. Cм. ступа. 4) Часть олійниці. (Cм.). 5) Часть веретінника. (Cм.). 6) Въ деревянной стѣнѣ: бревно, идущее право (прямо) отъ угла до угла, не прерываемое окнами или дверями.
Роспалина, -ни, ж. Трещина, разсѣлина. Темно було у печерях.... Де зверху, у городу роспалину, сояшний промінь ронив ссяющу стягу.
Теща, -щі, ж. Теща. Жінка для совіщу, теща для привіту, матінка рідна лучче всього світу. Ум. те́щенька, тещечка.
Шкребло, -бла, с. Скребница.
