Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

очучати

Очучати, -ча́ю, -єш, сов. в. очути́ти, -чучу, -тиш, гл. Приводить, привести въ чувство. А бідна княнейка сім рази зімліла... баба не пильнує паню очучати. Гол. І. 90. Хворий лежить як мертвий, а стали терти, то й очутили його.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 83.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОЧУЧАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОЧУЧАТИ"
Бозулка, -ки, ж. Ум. отъ бозуля.
Завоюва́ння, -ня, с. Завоеваніе.
Загости́ти, -щу́, -сти́ш, гл. Прибыть въ гости. Рад би я, моє дитятко, до тебе загостити, сирая земля двері прикрила, — не можу відчинити. Рк. Макс.
Зуски нар. = дзуски.
Нелітка, -ки, ж. Корова, еще не имѣвшая теленка. Вх. Пч. II. 5.
Пархач, -ча, м. 1) Паршивець. 2) = парх 2.
Повиціжувати, -жую, -єш, гл. Выцѣдить (во множествѣ). З усіх пляшок уже повиціжував.
Позагоювати, -го́юю, -єш, гл. Заживить, залѣчить (раны).
Сояшничина, -ни, ж. = соняшничина. Ум. сояшничинка. Зачав робить загони: де була сояшничинка, бурянина, — все пошло на загони. Чуб. II. 36.
Уганятися, -ня́юся, -єшся, сов. в. угна́тися, -жену́ся, -не́шся, гл. 1) Гнаться, погнаться. За світовими роскошами всігда не вганяйся. Грин. III. 144. Росковський угнався був за ними в Руську Поляну, тя його і вбили. ЗОЮР. І. 24 9. 2) Вбѣгать, вбѣжать, вскочить. 3) Выдаваться, выдаться. Велике каміння, вганяється в море. Левиц. І. МВ. 68. 4) Угоняться, угнаться. Ніяке око не вганяється за мною. Г. Барв. 535.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ОЧУЧАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.