Ая́йкало, -ла, м. 1) Произносящій: ая́й, стонущій. 2) Трусь, мнительный человѣкъ. Він таке (такий) аяйкало.
Кодло, -ла, с.
1) Родъ, племя. Іродове кодло. А тих може перевелось і кодло, що сими гербами величались Кодло твоє пропаде і сам изведешся. щоб твоє кодло звелось! щоб тебе з ко́дла звело́! (брань). Пусть твой родъ погибнетъ.
2) Порожденіе, выводокъ. Рече до людей: кодло гадюче!
Лебедя 2, -дя́ти, с. Лебеденокъ. Гиля, гиля, лебедята, додому! Горе ж тому лебедеві самому. Там плавала біла ледедонька з маленькими лебедятами. Ум. лебедятко, лебедя́точко.
Обувати, -ва́ю, -єш, сов. в. обу́ти, -бу́ю, -єш, гл. Надѣвать, надѣть обувь, обувать, обуть. Червоні чоботи обула. Він мене обував.
Причаїтися, юся, -їшся, гл. Притаиться.
Протяжний, -а́, -е́ Продолжительный. Протяжна була осінь цей год — усі на ярину понаорювались.
Скройка, -ки, ж. Выкройка, шаблонъ (для шитья).
Тісно нар. 1) Тѣсно, плотно. Тісно притулює вона до себе слабу дитину. 2) Трудно, тяжело. Так стало тісно й гірко, хоч з мосту да в воду. 3) Бѣдно. 4) Серіозно, не шутя, строго. Як стали тісно браться до його, то мусив признатись. Ум. тісненько, тісне́сенько.
Харчитися, -чуся, -чишся, гл. = харчуватися. Перше всіх диких сусід своїх почали, мабуть, поляне з поля харчитись. К.
Хоріш, -роша, -ше = хорош. За свій гріш усюди хоріш.
