Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

буйний

Буйний, -а, -е. 1) Крупный. Бачте, яка буйна (картопля)! Г. Барв. 428. Ці скіпки дрібні — беріть оці буйніші. Радом. у. Ученик нехай читає тілько буйну печать. К. Гр. 15. Буйний дощ. 2) Рослый (о растеніяхъ). Уродило жито високе, буйне. Чуб. III. 399. Шумить буйна нива. Рудч. Чп. 104. Буйна трава поросла. 3) О почвѣ: жирный. Буйна земля. Хотин. у. 4) Сильный, буйный. Коло, коло Дунаю дівчина гуляє, на буйную филенку спильна поглядає. Мет. 77. Із-за гори буйний вітер віє. Мет. 27. 5) Буйный. Загадаються орлики хижі... по буйних товаришах козаках. Пѣсн., Ум. буйненькій, буйнесенький. Аж де взявся буйненький вітрець. Чуб. ІІІ. 301.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 108.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БУЙНИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БУЙНИЙ"
Бліхування, -ня, с. Бѣленіе (полотна и пр.). Желех.
Гранчений хліб = Грінка 2. Вх. Уг. 234.
Жага́, -ги́, ж. 1) Жажда. 2) Горячее желаніе. До жаги приспіло. Ном. № 5026.
За́кін, -кону, м. Причастіе, св. дары. Є й такі стрільці, — але се вже дуже грішні, — що коли заколюються (причащаються), то не проковтнуть закін. Шух. І. 234, 224.
Зателе́панка, -ки, ж. Неряха. Желех.
Змагнутися, -ну́ся, -не́шся, гл. Возразить, заспорить. Всяке обіждає, корить, а вона і не змагнеться. Г. Барв. 14.
Ма́мочка, -ки, ж. Ум. отъ мама.
Осуруга, -ги, ж. см. осоруга.
Токарь, -ря, м. Токарь. Шух. 1. 318. Токаре-токарочку, виточи тарілочку. Грин. III. 520. Ум. токарик, токаричок. Шух. І. 304.
Чапура, -ри, ж. = чапля. Вх. Пч. II. 8.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БУЙНИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.