Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

парость

Парость, -ти, ж. = парост 1. Вх. Пч. I. 15.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 97.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПАРОСТЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПАРОСТЬ"
Варівний, -а, -е. = варівкий Шух. І. 83. То варівне місце. Фр. Пр. 138.
Викупити, -ся. Cм. викупляти, -ся.
Кайданник, -ка, м. Закованный въ кандалы.
Лоскота́ння, -ня, с. Щекотаніе.
Освінути, -ну́, -не́ш пр. освів, освіла,, гл. 1) Разсвѣтъ, начаться разсвѣту. Тут будемо ночувати, дочко, а завтра, як Бог освіне, поїдемо дальш у дорогу. Рудч. Ск. II. 62. 2) Встать, находиться при разсвѣтѣ, освѣтиться. Осмеркла у батенька, а освіла у свекорка. Рк. Макс. Рано встав, — на порозі освів (иронія). Ном. № 13900. Берегом, берегом (гілка) Дуная приплила, у Марині на столі освіла. О. 1862. IV. 26. На завтра бодайсь не освів! Пожеланіе не увидѣть свѣта завтрашняго дня, т. е. пожеланіе смерти. Вх. Зн. 44. 3) Выздоровѣть. Був слабий — тепер мало освів. Вх. Зн. 44.
Підрити Cм. і. підривати.
Пічкурувати, -ру́ю, -єш, гл. Быть истопникомъ. Черк. у.
Повихитувати, -тую, -єш, гл. Расшатать (во множествѣ). Оце який вітер, — і дерева повихитує. Славяносерб. у.
Повшонок, -нка, м. Маленькій мальчикъ. Черк. у.
Сморщик, -ка, м. Названіе одного изъ играющихъ въ шкопирту. Ив. 20.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПАРОСТЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.