Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

пацючий

Пацючий, -а, -е. 1) Поросячій. 2) Крысій.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 104.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПАЦЮЧИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПАЦЮЧИЙ"
Ано́-лем, сз. Но, только, но только. Тогди не било неба ні землі, ано́лем било синоє море. Гол. II. 5.
Бичка, -ки, ж. = багнітка. Вх. Пч. II. 37.
Вутячий, -а, -е. Утиный. Драг. 375.
Гайтта! меж. Гайта. Kolb. І. 65.
Попоогризатися, -заюся, -єшся, гл. Много огрызаться.
Садовник, -ка, м. = садівник. Грин. II. 260.
Сіпнути, -ся. Cм. сіпати, -ся.
Стріпнути, -ну́, -не́ш, гл. = стрепенути. Стріпнула сивими крильцями. Грин. III. 362. Стріпне залізом, — залізо забряжчить на їй. МВ. (О. 1862. II. 102).
Струнчити, -чу, -чиш, гл. Давать нагоняй, приструнивать. Г. Барв. 4. Батьків, щоб струнчити доволі, а мати, щоб пожалувать одна. Ном. № 9225,
Шостачок, -чка, м. Ум. отъ шостак.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПАЦЮЧИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.