Бенкеток, -тка, м. Ум. отъ бенкет.
Виймати, -маю, -єш, сов. в. вийняти, -йму, -меш, гл.
1) Вынимать, вынуть; обнажать; освобождать. Ключі з-під голов виймав. Дай, Боже, воювати, та шабель не виймати. Отцева й матчина молитва зо дна моря виймає.
2) Исключать, исключить, изъять.
3) — зуби. Рвать зубы.
4) — очі. Выкалывать, выклевывать глаза. Закрякали чорні крюки, виймаючи очі.
Ґрунтови́й, -а́, -е́. 1) Почвенный. 2) Землевладѣльческій.
Ле́мківщина, -ни, ж. Мѣстность, заселенная лемками: погорье Низкаго Бескида отъ р. Сяна по Попрадскую долину, въ
Наплюга́вити, -влю, -виш, гл. Напачкать, нагадить, насквервить, напакостить.
Понамножуватися, -жуємося, -єтеся, гл. Размножиться.
Стріть, -ти и -[b]ті[/b], ж. Встрѣча. у стріть іти. Итти на встрѣчу. А ти, Андрію, знов з тим а тим підеш мені в стріть. у стріть води. Противъ теченія.
Тупотня, -ні, ж. Топотъ ногами, ходьба. Тут ржання кінське з тупотнею. Почули вони позад себе гомін і тупотню.
Ужгнути, -ну, -неш, гл. Ударить.
Шамкати, -каю, -єш, гл. Ходить проворно.
