Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

булька

Булька, -ки, ж. = бульбашка 1. Бульки, котрі позбігали з кип'ятку і захололи, із їх і стали гори, а меж ними долини. Чуб. І. 39. Аж бульки на воді стають. Фр. Пр. 129.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 110.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БУЛЬКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БУЛЬКА"
Блявкнути, -ну, -неш, гл. Одн. в. отъ блявкати. Сболтнуть. К. ЧР. 313. От Іванець і собі до гурту.... да щось і блявкнув з простоти. К. ЧР. 28.
Жаса́ти, -са́ю, -єш, гл. Пугать. Вх. Зн. 17.
Здо́гад, -ду, м. Догадка. Г. Барв. 308. дава́ти на здо́гад. Давать понять.
Льони́ченько, -ка, м. Ум. отъ льон.
Матеркува́ти, -кую, -єш, гл. Бранить по матери. Вх. Лем. 434.
Мурза́тий, -а, -е. Съ испачканнымъ лицомъ, грязный, испачканный. Поганії, мурзатії з гулиці побігли. Грин. III. 92.
Облій, -ло́ю, м. Протаявшій, покрытый водою снѣгъ.
Плювати, -плюю, -єш, гл. Плевать.
Поосвічувати, -чую, -єш, гл. Освѣтить (во множествѣ).
Прогалявина, -ни, ж. = прогальовина.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БУЛЬКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.