Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

переживати

Переживати, -ва́ю, -єш, сов. в. пережити, -живу, -веш, гл. 1) Переживать, пережить. Ніхто світа не може пережити. Ном. № 389. Вона його пережила. МВ. І. 65. Пережила поговори, переживу й славу. Мет. 87. 2) Проживать, прожить. Вік пережити, — не поле перейти. Посл. В мирі не переживеш. Г. Барв. 219.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 118.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПЕРЕЖИВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПЕРЕЖИВАТИ"
Алю́рний, -а, -е. Аккуратный, опрятный. А таки не алюрна дівчина! Зміев. у.
Водніти, -нію, -єш, гл. Дѣлаться водянистымъ.
Замоти́личити, -чу, -чиш, гл. Объ ульѣ пчелъ: дать проникнуть въ улей вощинной моли. Желех.
Зціпити Cм. зціплювати.
Нароби́ти, -ся. Cм. наробляти, -ся.
Насіда́ти, -да́ю, -єш, сов. в. насісти, нася́ду, -деш, гл. 1) Насѣдать, насѣсть, садиться, сѣсть на что. Та до його сизокрилі орли налітали, в головах насідали. КС. 1882. XII. 502. 2) Налегать, налечь, притѣснять, притѣснить. Нехай Бог скарає того, хто насідає на кого. Ном. № 1084. Покинь... горілку пити; се на тебе й нудьга з похмілля насідає. О. 1862. VII. 45.
Підкаменець, -нця, ж. пт. Saxicola. Вх. Пч. II. 14.
Понадкладати, -да́ю, -єш, гл. Отложить часть (во множествѣ).
Сповідь, -ді, ж. Исповѣдь. До сповіді готуюся да все Богу молюся. Мет. 371.
Цюпа, -пи, ж. Темный подвалъ, тѣсная темная комната, казематъ. Желех. Ум. цюпка.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПЕРЕЖИВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.