Бандура, -ри, ж. 1) Музыкальный инструментъ въ родѣ гитары. Части: ручка — грифъ; спідняк — выпуклый овалъ; верхняк — вибрирующая поверхность, дека; голосник — отверстіе въ декѣ, приструнник — планка, на окружности овала, къ которой прикрѣплены струны; кобилка — порогъ, черезъ который перекинуты струны. Струнъ отъ 12 до 30 и болѣе; шесть большихъ струнъ наз. бунти, первыя три, басы — кишкові, 4-я — дротова, 5-я — прийма, 6-я — терція; шесть короткихъ струнъ назыв. приструнки. 2) = картопля. бандури душені. — Растертый картофель. Ум. бандурка, бандуронька, бандурочка. Ой там козак похожає, у бандурку виграває.
Бодлачча, -ча, с. соб. отъ бодлак. Ой, Василю, сиди у бодлачу.
Веретенечко, -ка, с. Ум. отъ веретено.
Клапач, -ча, м.
1) Прозвище собаки (съ большими ушами?).
2) Болтунъ.
3) Родъ кривого ножа. Ум. клапачик.
Крити, крию, -єш, гл.
1) Крыть, покрывать, укрывать. Коли стидаєшся, то крий решетом голову. А тепера (листонько) падаєш, земленьку криєш. Крити хату.
2) Скрывать. Криє від матері свою лиху годину, щоб не вразити її серця.
3) Сохранять, защищать. Преимущественно въ выраженіяхъ, обращаемыхъ къ Богу и святымъ. Нехай Бог криє! крий, боже! Сохрани Богъ! Избави Богъ! Не дай Богъ! Часто употребляется въ значеніи: очень сильно. По небу хмари скрізь погнало, і вітер по землі, крий Боже, заревів! Так важко зітхнула, що крий Мати Божа!
Пилюка, -ки, ж. = пилюга.
Повинність, -ности, ж.
1) Долгъ, обязанность. Забудь отця, забудь і матку, лети повинность ісправлять.
2) Повинность. Люде панів не слухають, повинности не відбувають... Сами пани бідні свині заганяють.
Роскувати, -ся. Cм. росковувати, -ся.
Сочити, -чу́, -чи́ш, гл. Подстерегать, выслѣживать. Я буду сочити: тільки ви заснете, я зараз усі обірву горіхи. Наш кіт мишу сочить.
Устоятися, -то́юся, -їшся, гл. Устояться, отстояться. Вода в решеті не встоїться. Прихожу я до Дунаю, аж сколочено воду. Постояла молода, поки встоялась вода.
