Горо́дник, -ка, м. 1) Огородникъ. 2) Горо́дни́́к. Лопата для вскапыванія огорода — деревянная и желѣзная. Части ея: деревянный фіст, иначе держівно́ (рукоять) и желѣзная лопа́тка съ лійкою, въ которую вставлено держівно; а если лопата деревянная, то ее оковываютъ желѣзнымъ постоло́м.
Здуплена́тіти, -тію, -єш, гл. = здуплавіти. Груша здупленатіла.
Лі́женько, ліжечко, -ка, с. Ум. отъ ліжко.
Мо́зу́лька, -ки, ж. 1) Ум. отъ мо́зуля. 2) Возвышеніе, оставшееся на мѣстѣ срѣзаннаго сучка дерева. На стеблі мозульки, де були сучки.
Ополи нар. = обаполи.
Підпіячити, -чу, -чиш, гл. Подкутить. Та там, бач, гуляння було, так ми трохи й підпіячили.
Позаслинюватися, -нюємося, -єтеся, гл. Заслюниться (о многихъ).
Пообтикатися, -каємося, -єтеся, гл. Обтыкать себя (о многихъ).
Прохарчити, -чу́, -чи́ш, гл. = прохарчувати.
Реготати, -чу, -чеш, гл. 1) Хохотать. Ніч наша регоче, коровая хоче. Що Микита сміється, до Марусі береться: а Маруся регочеться, до Микити не хочеться. 2) Ржать.
