Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

перемінятися

Перемінятися, -ня́юся, -єшся, сов. в. переміни́тися, -ню́ся, -нишся, гл. 1) Перемѣняться, перемѣниться. 2) Превращаться, превратиться. В тих дванаціть хлопа перемінило сі дванаціть місіців, що на небі. Гн. II. 17. 3) світ перемінився. Потемнѣло въ глазахъ. Як ударе, то переміниться білий світ. Чуб. V. 598.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 127.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПЕРЕМІНЯТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПЕРЕМІНЯТИСЯ"
Благузнити, -ню, -ниш, гл. Поговаривать, болтать Благузнять люде, що у Київ царь приїде. Канев. у.
Відчесати, -шу, -шеш, гл. Отрубить однимъ ударомъ. Головку Турну одчесать. Котл. Ен. IV. 67. Іван.... відчесав йому (змієві) голову. Чуб. Одчесав сокирою палець. Харьк.
Довгово́вний, -а, -е. Длинношерстный (объ овцахъ).
Досо́люватися, -дююся, -єшся, сов. в. досоли́тися, -лю́ся, -лишся, гл. Досаливаться, досолиться.
Залюби́ти, -ся. Cм. залю́блювати, -ся.
Замазчи́тися, -чу́ся, -чи́шся, гл. Окровавиться.
Назича́ти, -ча́ю, -єш, сов. в. нази́чити, -чу, -чиш, гл. 1) = позичати, позичити. Ну, я тобі назичу хліба. Рудч. Ск. 2) Только сов. в. Насказать много пожеланій. Назичили йому товариші усякого добра: і щастя, і здоров'я, і довгих літ.
Накри́жник I, -ка, м. Въ шлеѣ: нахребетникъ, продольная полоса на крупѣ лошади, пришитая къ откоснымъ ремнямъ и къ круговому. Вас. 160.
Повіхтериця, -ці, ж. Вихрь, буря. Вх. Уг. 260.
Послухатися, -хаюся, -єшся, гл. Послушаться. Послухайся мене хоч тепер. МВ. І. 27.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПЕРЕМІНЯТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.