Вільга, -ги, ж.
1) Мокрота, влага.
2) пт. иволга. Ум. вільженька.
Дев'яторо́гий, -а, -е. Девятирогій. Дивноє звіря дев'ятороге.
Кабаськати, -каю, -єш, гл. Кричать: кабась! кабась! сзывая свиней.
Ми́ша, -ші, ж. Мышь. Коли мишей боїшся, на воротях повісся. Миша у стозі, а піп у селі ніколи не загинуть. годі тобі мишей топтати! — Говорятъ тому, кто ходить, топчется безъ дѣла. Ум. мишка.
Посередник, -ка, м. Мировой посредникъ. Посередник обходиться з крепаками до-ладу.
Прочухан, -на, м. прочуханка, -ки, ж. Трепка, потасовка. Дали нам греки прочухана і самого Енея пана в три вирви вигнали відтіль. Ой там на долині жуки бабу повалили і сорочку зняли, прочуханки дали.
Рутонька, руточка, -ки, ж. Ум. отъ рута.
Стогорина, -ни, ж. = Острева.
Тихісічко нар. = тихісінько.
Цькувати, -кую, -єш, гл. Травить. На що ж ти собаками цькуєш? Рябко, уджга! — цькував дід та все лаявся.