Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

переспати

Переспати, -сплю́, -пиш, гл. 1) Проспать извѣстное время. От велика біда, що переспав козак одну ніч із ляхівкою. К. ЦН. 225. Зайшло ясне красне сонце нічку переспати. Млак. 88. 2) Сномъ избавиться отъ чего. Спи, сину, може переспиш (хворобу). Мир. ХРВ. 56.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 137.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПЕРЕСПАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПЕРЕСПАТИ"
Брязк, -ку, м. = брязкіт.
Ді́цький, -а, -е. Дѣтскій. Повідбірав худобу і її й діцьку. Кв. І. 17. Ой роди, Боже, сю пшениченьку яру, на діцькую долю, а на людську славу. Циссь, Ятрівка. 101.
Їжитися, -жуся, -жишся, гл. 1) Щетиниться. Харьк. у. О волосахъ: подниматься. Аж серце хлопцеві завмірало, аж волосся їжилось. Св. Л. 217. 2) Важничать. Чого воно (школяр) їжиться? чого дметься, як шкурлат на жару? — думав собі хурман. Св. Л. 168.
Курити, -рю́, -риш, одн. в. курну́ти, -ну́, -не́ш, гл. 1) Курить. Отто Гонта з Залізняком люльки закурили. Страшно, страшно закурили! І в пеклі не вміють оттак курить. Шевч. 179. Дурень нічим ся не журить: горілку п'є та люльку курить. Ном. № 6207. 2) Дымить. Не курила, не топила, — на припічку жар-жар. Макс. 3) Пылить. Не кури бо так вимітаючи, — курить, як чорт дорогою! Мнж. 162. 4) Мчаться, подымая за собою пыль. Курить, як чорт од какаріку. Ном. № 4220. Як ось... із Переяслава до Сомка гонець курить. К. ЧР. 183. 5) Кутить, пьянствовать. Троянці добре там курили: дали приманку всім жінкам, по вечерницях всі ходили, просвітку не було дівкам. Котл. Ен.
Лиша́к, -ка́, м. Названіе малоросса, живущаго въ горахъ въ Венгріи (по часто употребляемому въ разговорѣ слову лиш). О. 1861. І. 265.
Невиразно нар. Неясно, неотчетливо; невнятно. Щось вона ще говорила йому, та вже невиразно, нишком: очі заплющились, ручки опали. МВ. (О. 1862. І. 83).
Нудкий, -а́, -е́ = нудний.
Повибурковувати, -вую, -єш, гл. Вымостить (во множествѣ). Повибурковувано каменем вулиці.
Приходити, -джу, -диш, сов. в. прийти, йду́, йдеш, гл. 1) Приходить, прійти. Коли це приходить до його лисичка та й питає. Рудч. Ск. І. 23. Прийшов до його отаман його, бере за рученьку, жалує його. Н. п. Як лихоліття було, то прийшов чужоземець, татарин і ото вже на Вишгород б'є, а далі вже й під Київ підступає. ЗОЮР. І. 3. Прийшла звістка до милої, що милого вбито. Мет. 103. 2) Наступать, наступить, прійти. Ой як прийде ніч темненька, — я не можу спати. Чуб. V. 61. Що як прийде суботонька, — я змиюся й росчешуся. Н. п. Прийшли літа, минулися, — я їх не лічила. Чуб. V. 360. Прийшло на рано, прийшло на вечір. Настало утро, насталъ вечеръ. Гн. І. 172. 3)до пам'яти. Приходить, прійти въ сознаніе. До смерти своєї до пам'яти не приходив. Драг. 86. 4)на свій хліб. О дѣтяхъ малыхъ: начинать питаться не молокомъ матери, а иной пищей. ЕЗ. V. 123.
Роскішшя, -шя, с. = роскіш. О. 1862. III. 4 7.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПЕРЕСПАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.