Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

буркнути

Буркнути, -ну, -неш, гл. Одн. в. отъ буркати 1. І муха говоруха об мені не буркне. Ном. № 4056.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 112.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БУРКНУТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БУРКНУТИ"
Булига, -ги, ж. Раст. Conium maculatum L. Прил. у.
Завзя́то нар. Стойко; упорно, неуступчиво; сильно. Попились завзято. Шевч. 454.
Замере́жити, -жу, -жиш, гл. Покрыть узорами, рѣзьбой.
Котрийсь, -рась, -ресь, мѣст. Какой-то, нѣкоторый. Жиє до котрогось часу. Ном. № 8215.
Куличок, -чка, м. Ум. отъ кули́к.
Нашелестіти, -щу, -стиш, гл. 1) Нашелестѣть. 2) Нашумѣть.
Обов'язати, -ся. Cм. обов'я́зувати, -ся.
Торгування, -ня, с. Торгованіе. Ум. торгуваннячко.
Уздогін нар. см. на-вздогін.
Хрипка, -ки, ж. = хрипавка. Вх. Зн. 77.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БУРКНУТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.