Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

буркнути

Буркнути, -ну, -неш, гл. Одн. в. отъ буркати 1. І муха говоруха об мені не буркне. Ном. № 4056.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 112.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БУРКНУТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БУРКНУТИ"
Дзявку́н, -на́, м. = Дзявкало.
Ля́пкатися, -каюся, -єшся, гл. Возиться съ мокрой глиной или съ подобной массой. Таврич. г.
На́коренок, -нка, м. 1) Отростокъ. 2) Отродіе; потомство. Щоб йому дихать не дало з його нащадком, накоренком! Ном. № 3768.
Нахолонути, -ло́ну, -неш, гл. Охладиться. За ніч вода у річці нахолонула. Лебед. у.
Повмуровувати, -вую, -єш, гл. Вставить въ стѣну при кладкѣ ея (во множествѣ).
Поритися, -ри́юся, -єшся, гл. Порыться.
Пуплях, -ха, м. = пуп'яшок. Желех. Ум. пупляшок.
Таємно нар. Тайно.
Уривок, -вка, м. Обрывокъ, отрывокъ. Ум. уривочок.
Шинґель, -ґля, м. Та часть оси, на которой вращается колесо. Вх. Лем. 484.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БУРКНУТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.