Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

буркнути

Буркнути, -ну, -неш, гл. Одн. в. отъ буркати 1. І муха говоруха об мені не буркне. Ном. № 4056.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 112.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БУРКНУТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БУРКНУТИ"
Вісточка, -ки, ж. Ум. отъ вість.
Гой, гоя, м. Евреи называютъ этимъ именемъ христіанъ. На правобережья употребляется въ значеніи дурачекъ. Дурний гою, продав кабак (гарбуз) замісць лою. Ном. Та прийди ж, гою, сядь собі, я горілки дам тобі. Чуб. V. 1088.
Допащикува́тися, -ку́юся, -єшся, гл. Договориться до чего-либо, говоря вздоръ. Допащикувалася, поки батько з хати вигнали. Харьк. г.
Допе́внення, -ня, с. Увѣреніе.
Зава́жити Cм. заважувати.
Леляк, -ка, м. Козодой, лилокъ. Радом. у.
Обхлюпуватися, -пуюся, -єшся, сов. в. обхлюпатися, -паюся, -єшся, одн. в. обхлюпну́тися, -ну́ся, -не́шся, гл. Оплескиваться, оплескаться, вплеснуться, обдать себя водой, обрызгаться. Увійшовши в воду, обхлюпнувся. Харьк. у.
Оконити, -ню, -ниш, гл. Дать коня, изъ пѣшаго сдѣлать коннымъ. Въ думѣ вдова, вручая козаку коня, говоритъ: Де мого сина нагониш, там його окониш, добрим лицарем настановиш; нехай він по походах піхотою не ходить. Мет. 417.
Ошморгну́ти. Cм. Ошморгувати.
Фанатик, -ка, м. Фанатикъ. Фанатика безумного сліпого. К. ПС. 74.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БУРКНУТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.