Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

буркнути

Буркнути, -ну, -неш, гл. Одн. в. отъ буркати 1. І муха говоруха об мені не буркне. Ном. № 4056.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 112.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БУРКНУТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БУРКНУТИ"
Допанува́ти, -ну́ю, -єш, гл. 1) Окончить барствовать. 2) Окончить царствовать.
Дя́динка, дя́диночка, -ки, ж. Ум. отъ дядина.  
Звих, -ху, м. Вывихъ. Звихнуту руку чи ногу потягують, то звих і проходить. Чуб. І. 130.
Здорове́нький и здорове́сенький, -а, -е. Ум. отъ здоро́вий.
Напа́нькатися, -каюся, -єшся, гл. Наняньчиться, навозиться съ кѣмъ.
Позасмикувати, -кую, -єш, гл. Задергать (многихъ).
Пообрубувати, -бую, -єш, гл. Обрубить (во множествѣ). Пообрубував гілки. Харьк. у.
Суятний, -а, -е. Плохой, затруднительный, стѣснительный (объ обстоятельствахъ). Суятна на мене година — я въ затруднительномъ, тяжеломъ положеніи. Вх. Зн. 68.
Третно нар. По третямъ. Шейк.
Шипучий, -а, -е. Шипящій. Наймичка принесла шипучий самовар. Левиц. Пов. 60.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БУРКНУТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.