Бубнити, -ню́, -ни́ш, гл. 1) О бубнѣ: издавать звукъ; играть на бубнѣ. Бубни бубнять. Бубон бубнить, скрипка грає. 2) Разглашать, разносить. Грицько вгору іде, шумить, бубнить, куди йде, що в великім щастю.
Випряжний, -а, -е. Выпряженный? Встрѣчено только въ пѣснѣ, опубликованной у и повидимому фальсифицированной: Коні воронії, коні випряжнії.
Відчаяка, -ки, об. Отчаянный, отчаянная. Був такий одчаяка, що без кінця.
Горідчик, -ка, м. Ум. отъ город.
За́стайка, -ки, ж. Жилище пастуха гуцула въ полони́нах. Cм. стайка.
Круглота, -ти, ж. = круглість. Давно вже в голові його заклюнулась думка про круглоту землі.
Медо́к, -дку и медо́чок, -чку, м. Ум. отъ мед.
Ринґач, -ча, м. Быкъ, плохо выхолощенный (Черном.), похожій на племеннаго быка. Cм. риндач.
Рогуля, -лі, ж. 1) Искривленное бревно, искривленная палка. 2) Въ загадкѣ: самка рогатыхъ животныхъ. 3) Палка съ раздвоеніемъ на концѣ, употребляемая при ловлѣ раковъ для вспугиванія ихъ. Ум. рогулька, рогулечка.
Семиразка, -ки, ж. Сѣть, въ 1/4 кв. арш. которой во всѣ стороны помѣщается семь ячей.
