Вабити, -блю, -биш, гл. Привлекать, манить; прельщать. Бере очі, вабить серденько красою. Сама (дівчина) невеличка, метка і жвава, з веселою на виду усмішкою, вона так і вабила до себе.
Висварити, -рю, -риш, гл. Добыть съ бранью.
Застроми́ти, -млю́, -ми́ш, гл. Воткнуть, вонзить. Застромили ножа у стіл. Змій перекинувся голкою. Вона взяла, застромила його в стіну. Та виломлю калинову вітку, та застромлю за білу намітку.
Лицемір, -ра, м. Лицемѣръ. Лицеміре, перш вийми в себе самого з ока ломаку.
Одб.. Cм. слова отъ відбабувати до відбуча.
Очунювати, -нюю, -єш, сов. в. очу́няти, -няю, -єш, гл. Приходить, прійти въ себя, оправиться, выздоровѣть. Як поїм я його (молока), то здається зараз і очуняю. Оце трохи очуняв, а то було так придавило, що трохи не вмер, — кобиляче молоко п'ю. Сивилла трохи очуняла.
Спитувати, -тую, -єш, гл. Пробовать, испытывать. Нехай дурнями броди спитують.
Спірка, -ки, ж. Споръ.
Талабаїти, -баю, -їш, гл. Тревожить? возмущать? Не вступайте, сильнії бояре, не талабайте золотої ціщейки.
Уїздити, -джу, -диш, сов. в. уїхати, уїду, -деш, гл. Въѣзжать, въѣхать. У столицю в'їздив Колумб, мов царь який.
