Вимін, -ну, м. и виміна, -ни, ж. Обмѣнъ.
В'язій, -зія, м. = в'язільник.
Гомоні́ти, -ню́, -ни́ш, гл. 1) Говорить. Зібралася уся громада, посіли, гомонять. Дай тобі, Боже, щоб ти тихенько гомонів, а громада тебе слухала. Руками гомоніти. Шутливо: писать. 2) Шумѣть, кричать; производить глухой шумъ. Кажи, та не гомони дуже. Сині хвилі гомоніли. Гомоніла Україна. Широкий Дніпр не гомонить. Байрак гомонить. 3) Поговаривать. От і тепер гомонять, що Трубихівна ходить до своїх сиріт дітей.
Ді́йшлий, -а, -е. Зрѣлый, созрѣвшій. Ще ти дитя молоде, розумом не дійшле.
Довгові́чно нар. Долговѣчно, долговременно.
Косяка нар. Наискось, діагонально. То взад, то вбік, то косяка.
Лаштунки, -ків, м. мн.
1) Лѣса, деревянн. подмостки.
2) Театральныя кулисы. За лаштунками чутно голос сотники.
Обвидніти, -ніє, гл. безл. Посвѣтлѣть (объ утрѣ). Як обвидніло трохи на дворі, зараз зібралися.... люде.
Розвилина, -ни, ж. Мѣсто развѣтвленія вѣтвей.
Чепурість, -рости, ж. Аккуратность, опрятность, красота. Гарно вас, паничу, хтось підстриг; ззаду така чепурість, аж любо дивитися.
