Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

перцювати

Перцювати, -цю́ю, -єш, гл. 1) Очень энергично что либо дѣлать, чего либо требовать. А він по тій ріллі з конякою перцює, біга. Лубен. у. Вже не даремне батько так перцювали, щоб її (подушку) покласти їм у голови. Грин. II. 186. Та ну бо! й почне з-за Ядама гнути. Росказав би мерщій, що там, та й край, — перцює стара. Грин. II. 167. 2) Дѣлать строгій выговоръ, ругать. Мнж. 189.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 147.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПЕРЦЮВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПЕРЦЮВАТИ"
Аґрусо́вий, -а, -е. Крыжовниковый. Аґрусовий кущ.
Вивозитися, -вожуся, -зишся, сов. в. вивезтися, -зуся, -зешся, гл. Вывозиться, вивезтись. Аф. 325.
Виникнути Cм. виникати.
Допха́тися, -ха́юся, -єшся, гл. Дойти съ съ трудомъ, дотащиться. Сяк-так до слобідки хоч з горем допхався. Сніп. 162.
Користність, -ности, ж. Полезность.
Підлицятися, -ця́юся, -єшся, гл. = підлещуватися. Рудч. Ск. II. 75. Він і підлицяється: я, каже, буду в вас царем. ЗОЮР. II. 50.
Пробиванка, -ки, ж. = пробуток. Ей родино, родинонько, та й родичі мої! Прийдім, прийдім посмотріти пробиванки мої. Гол. ІІ. 451.
Упасти 1 Cм. упадати.
Чахниця, -ці, ж. Раст. Linosiris villosa Dc. ЗЮЗО. І. 126.
Шлик, -ка, м. Родъ шапки. К. ЧР. 428. Въ Галиціи: суконная круглая шапочка съ загнутою мѣховою опушкою. Гол. Од. 70. Въ думѣ — бархатная. АД. І. 171. Шлики із себе скидали. Мет. 396. Ум. шличо́к. Старший син у хату ухожає, шличок здіймає, низенько вклоняє. Чуб. V. 848.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПЕРЦЮВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.