Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

пикниця

Пикниця, -ці, ж. Колбаса. Угор.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 150.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПИКНИЦЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПИКНИЦЯ"
Гніздище, -ща, с. ув. отъ гніздо. Чуб. І. 122.
Дола́дне Cм. доладно.
Загнива́ти, -ва́ю, -єш, сов. в. загнисти́ и загни́ти, -нию́, -є́ш, гл. Загнивать, загнить. Чуб. V. 388.
Залозува́тий, -а, -е. Страдающій гландами.
Крутіж, -жа, м. Водоворотъ, омутъ. Шух. І. 6. І як у той крутіж упав у ті прокляті чорні очі. Федьк. II. 66.
Нетіпанка, -ки, ж. Неопрятная, неряха. В мене жуінка нетіпанка і хуісту не має. Чуб. V. 1137.
Підглядник, -ка, м. Соглядатай. Післали підглядників. Єв. Л. XX. 20.
П'ятиголовий, -а, -е. Пятиглавый. Знає ту... п'ятиголову.... церкву. К. ЧР. 81.
Устромити, -ся. Cм. устромляти, -ся.
Чарівництво, -ва, с. Волшебство, колдовство. Желех.  
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПИКНИЦЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.