Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

бурса

Бурса, -си, ж. 1) Низшее духовное училище, бурса. 2) Стадо, куча (животныхъ). Бурса гусей. Камен. у. Від Різдва до Водохрища вовки бурсами бігають, лютують. Подольск. г. 3) Толпа, гурьба, группа, партія. Бурса йде якихсь харцизяк. О. 1861. XI. 8. Чимала бурса косарів пішла, — чи не на Дін. Полт. Аж он одна бурса ходе по житах, а ото друга — жита оглядають. Канев. у. За панів було як повтікають хлопці од некруцтва у ліс та зберуться у бурсу, то вже ж їх тоді ніхто не візьме. Камен. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 114.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БУРСА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БУРСА"
Вдовувати, -вую, -єш, гл. = удовувати.
Жмі́нька, -ки, ж. Ум. отъ жменя
Зазбірува́ти, -рую, -єш, гл. Собирать. Же богачеві з устів спадало, теє ж бо тії пси зазбірували. Гол. III. 264.
Навпо́мацки нар. Ощупью. Ми не хочемо йти навпомацки. Левиц. І. 163.
Пастка, -ки, ж. 1) Ловушка, западня. Десь назнала лисиця у лісі пастку (вовківню) і там м'ясо було положене. Рудч. Ск. І. 21. 2) Мышеловка, крысоловка. Не шастайся, як миш по пастках. Ном. № 3163.
Приміта, -ти, ж. = прикмета. Меншому брату приміту покидає. Дума.
Самопас II, -са, м. Пасущій санъ свой скотъ, а не въ общественномъ стадѣ. Конст. у. Ми самопаси, бо кожен у нас сам свої коні пасе. Конст. у.
Самотина, -ни, ж. = самота. Без дружини і надії в самотині посивіє. Шевч.
Становий, -вого, м. Становой приставь. Вони були становими в одному стані. Грин. ІІ. 332.
Судничок, -чка, м. Ум. отъ судник.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БУРСА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.