Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

пишно

Пишно нар. 1) Гордо, важно. На ставі пишно лебідь плив. Греб. 362. 2) Роскошно, пышно. Один чоловік жив що-дня пишно. Єв. Л. XVI. 19.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 155.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПИШНО"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПИШНО"
Бойко Ii, -ка, м. Горецъ-малороссъ изъ Галиціи, житель погорья стрыйскаго и самборскаго уѣздовъ. Гол. I. Вступл. 712. Дала мене мати за бойка, за бойка, буде мені ще за бойком голова гладойка. Pauli. ІІ. 108.
Ділни́ця, -ці, ж. Рабочая женщина.
Кручія, -чії́, ж. Водоворотъ подлѣ мели. Канев. у.
Плюнути, -ну, -неш, гл. Плюнуть.
Подотлівати, -ваємо, -єте, гл. То-же, что и дотліти, но во множествѣ).
Призволити, -ся. Cм. призволяти, -ся.
Прочитан, -ну, м. Раст. Hedera helix. Вх. Пч. II. 32.
Тарканище, -ща, м. Ув. отъ таркан. Шейк.
Трісі, трісюні, нар. Немножечко. Конст. у.
Щедрець, -ця, м. Щедро дающій. Чуб. II. 666.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПИШНО.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.