Верстовий, -а, -е. Верстовой. — шлях. Столбовая дорога. На верстовім шляху в полі корчма під вербою.
Горо́дчик, -ка, м. Ум. отъ горо́д.
Канудити, -дить, гл. безл. Тошнить. Наїлась ціх опеньків, так аж канудить.
Лю́бощі, -щів, ж. мн. 1) Любовь, любовныя ласки, выраженія любви, любовное влеченіе. Любощі та вечерниці заведуть до шибениці. Щирії любощі серденьку одрада. Се на мене любощі напали; а матуся казала, що любощі як сон: ні заїси, ні заспиш і що робиш — не знаєш, мов в-ві сні. 2) Средство приворожить къ себѣ чью любовь. Чи ти мені що починила? Чи ти мені любощів дала?
Ніжка, -ки, ж.
1) Ум. отъ нога.
2) Ножка мебели, снаряда.
Повсюдність, -ности, ж. Всеобщее распространеніе.
Товаришитися, -шуся, -шишся, гл. Вступать въ товарищескія отношенія, дружить.
Фуркати, -каю, -єш, гл.
1) Трещать фуркалом.
2) Отлетать съ шумомъ крыльевъ.
Хмизний, -а, -е. Изъ хмизу.
Шанець, -нця, м. Окопъ. По тім боці запорожці покопали шанці. Від Килиї до Ізмайлова покопали шанці. 2) під чий шанець. Похожій на кого. На мене урікають, що я ночував та й коні взяв. Може другий ночував під мій шанець, то і взяв коні, а не я.
