Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

підданець

Підданець, -нця, м. 1) Подданный. Всі його підданці носили латані галанці, дивившись на свого царя. Котл. Ен. IV. 14. 2) Крѣпостной. Панські підданці.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 164.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПІДДАНЕЦЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПІДДАНЕЦЬ"
Вищий, -а, -е. Высшій. Не впрохав нижнього, не впросиш вищого. Ном. № 981.
Глипання, -ня, с. = лупання.
Зальо́пати, -паю, -єш, гл. = задріпати.
Ломота́, -ти́, ж. Ломота.
Начиняти, -ня́ю, -єш, сов. в. начинити, -ню, -ниш, гл. Начинять, начинить, нафаршировывать, нафаршировать; набивать, набить. Пироги, начинені голубцями. Печене порося начинене. Св. Л. 9. Ковбасу начинити. Під цим кущем картоплі як начинено. Харьк. у. голова... неначе кло́ччям начинена. Глупая голова. О. 1862. III. Шевч. 7.
Одіти 2, -ся. Cм. одівати, -ся.
Позаїдати, -да́ю, -єш, гл. 1) Заѣсть (во множествѣ). 2) Поѣсть (во множествѣ). Москалики-соколики, позаїдали ви наші волики. Ном. № 801. 3) Заѣсть, погубить (многихъ).
Прохворіти, -рію, -єш, гл. Проболѣть.
Справник, -ка, м. Исправникъ. Хата, 66.
Струпко нар. = їхати. Ѣхать по замерзшей грязи. Волч. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПІДДАНЕЦЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.