Вара! I, меж. Нe тронь! прочь! Вара від мене! «Ой вара, вара, нові новобранці: ой є в мене иншії коханці.» — Ой чомусь тоді не казала: «вара!» як єсь од нас подарунки брала.
Винизати, -жу, -жеш, гл. Нанизать все. Винизала усе намисто, — і намистинки не зосталося.
Голя́к, -ка́, м. 1) Бѣднякъ, голякъ. 2) Бритва.
Загалу́нюватися, -нююся, -єшся, сов. в. загалу́нитися, -нюся, -нишся, гл. 1) Вымачиваться, вымочиться въ растворѣ квасцовъ. 2) Переносно: выпивать, выпить лишнее. Ще добрі люде з церкви не вишили, а він уже й загалунився. Оце якось я в шинку був загалунивсь, то й пропив чимало грошви.
Затка́ти, -тчу́, -че́ш, гл. 1) Начать ткать. 2) Заработать тканіемъ. 3) Покрывать, покрыть тканымъ узоромъ. Були ті жупани серебром заткані. 4) = заткнути. Та й заткав я йому боржій рану. Не можна всім губи заткати. З-під коріння, з-під верби джерело било, що й кулаком не заткати.
Повішеник, -ка, м. = повішальник.
Позапродувати, -дую, -єш, гл. Запродать, продать (во множествѣ).
Потуркати, -каю, -єш, гл.
1) Поворковать.
2) Поговорить нѣкоторое время одно и то-же, не переставая.
Поцьков, -ву, м. Травля, натравливаніе (собаками).
Теребка, -ки, ж. Мѣшокъ, въ который насыпаютъ овесъ для корму лошади.
