Бідкання, -ня, с.
1) Бѣдствованіе. Як побачиш мою муку, моє бідкання щоденне. Як де заведуться злидні, то отам не переводиться бідкання, аж поки злидні сами не перейдуть куди инде.
2) Жалобы на судьбу, гореванье. Хведор узявся обома руками за голову і замість бідкання дрібно і весело зареготався. Чи чує він наше бідкання за ним, чи баче наші сльози?
Горшкодра́й, -дра́я, м. Починяющій горшокъ, стягивая его проволокой, обыкновенно — бродячій мастеръ.
Доли́нка, -ки, ж. Ум. отъ доли́на.
Заго́куватися, -куюся, -куєшся, гл. Заикаться.
Крисачок, -чка, м. Ум. отъ крисак.
Кучериха, -хи, ж. Жена кучера. Кучерихи дома не було.
Кушпелити, -лю, -лиш, гл.
1) Пылить 2) Дымить. А він як запале ту гаспидську шпарку та все кушпелить, усе кушпелить, усе смале.
Сябринний, -а, -е. Артельный, товарищескій, находящійся въ общинномъ пользованія. Сябринна оренда. Сябринний ліс.
Хлоптати, -пчу, -чеш, гл. = хлептати. Бігло три пси: один білий, другий червоний, третій чорний. Білий біжить більма зобати, червоний крови хлоптати.
Шукання, -ня, с. Исканіе.
