Ака́хвист и ака́хтист, -та, м. Акафистъ. По три акахвисти на день читаєш, а по чоловіку глимаєш. Аж перехрестилась Ганна, дякуючи Богові, і дала собі зарок найняти акахтист і обміняти свічку. Акафисти наймив.
Близько нар.
1) Близко. Близько — слизько, далеко — легко. ні близько! И не подходи! Вони ну благати пана, а він — ні близько!
2) Употребл. какъ предл. съ родит. пад.: возлѣ, подлѣ. Росла калина близько озера. Ум. близенько, близесенько.
Гайда I, -ди 1), м. и ж. Повѣса.
2) ж. Флейта.
Гнутися, гнуся, гнешся, гл. 1) Гнуться, сгибаться. Долина глибока, а калина висока, аж додолу віття гнеться. Їсть так, аж ніс гнеться, — съ жадностью ѣстъ. 2) Переносно: покоряться. Ярема гнувся, бо не знав, не знав сіромаха, що виросли крила. 3) Увиливать, не желать сдѣлать. Не гнися, сваточку, не гнися: єсть у тебе на кошарі ягниця, — поведи на торжок та продай а нам горілочки розгадай! Довго мабуть гнувся — не давав?
Гости́стий, -а, -е = Остистий. О мѣхѣ: имѣющій длинныя шерстинки. Гостиста шкура.
Каюта, -ти, ж. Задняя часть днѣпровской лодки — дуба, то-же, что и ко́рма.
Нищунство, -ва, с. Нищенство; попрошайничество. Я нищуном при церкві був. Покинув і я своє нищунство та на Січ!
Ополоник, -ка, м.
1) Разливная ложка. Видно між ложками ополоник.
2) Головастикъ. У нашому ставку нема риби, а жабів та ополоників — чортова тись. Ум. ополоничок.
Пинявий, -а, -е. Кропотливый, медленный. Пір'я дерти — пинява робота.
Сильний, -а, -е. 1) Сильный, крѣпкій, могучій. Хоч не сильна, аби двір закрасило. Тут є сильний лицарь. 2) Дающій силу, мощь. У змія єсть дві бочки: у одній вода силна, а в другій безсилий. Як він з ким небудь бється, то сам пє силну воду, а другому дає безсилну. 3) Большой, сильный. Були на селі сильні багачі. Вона ще зроду не бачила такої сильної води. Прийшли у такий сильний ліс, шо йому і кінця-краю нема. На Різдво сніги сильні залягають. Що там за сильний ярмарок стає. Ум. сильненький, сильнесенький.
