Барбосів, -сова, -ве Принадлежащій, свойственный барбосу. Ганна побачила через тин барбосову морду з роззявленим ротом, з вишкиреними зубами, з лютими очима.
Вервечка, -ки, ж. 1) Веревочка, на которой привѣшена люлька, колыбель (всѣхъ вервечок четыре). Шовковії вервечки, колисочка швабська, дитиночка панська. 2) Рядъ, толпа людей, животныхъ. А он Грицько малу вервечки за собою веде. Вервечка курей.
Ґалюґа, -ґи, ж. = Ґалиця.
Змивати, -ва́ю, -єш, сов. в. змити, змию, -єш, гл.
1) Смывать, смыть. Ой ви сльози, дрібні сльози, ви змиєте горе. Як водою змито — нема й нема.
2) Вымывать, вымыть. Голову йому змила і поськала. Пасітеся, сірі воли, не бійтеся вовка, а я піду до дівчини, — чи змита головка.
Накаля́ти, -ля́ю, -єш, гл. Напачкать, нагадить. Да таку купу накаляв здорову, як хата.
Обіспати, -сплю, -спиш, гл. Заснуть. Люде вже облягли та обіслали.
Полувавниця, -ці, ж. Кадочка на ножкахъ, имѣющая въ днѣ отверстіе, заткнутое затычкой, — употребляется для бученія нитокъ.
Припертися, -пруся, -пре́шся, гл. Притащиться. Тебе не кликано, так чого ж приперся?
Хвиленька, -ки, хвилечка, -ки, ж. Ум. отъ хвиля.
Шумка, -ки, ж.
1) Родъ пѣсни веселаго характера. Хлопці шумки заспівали, старші казку кажуть.
2) Родъ танца.
