Зацокота́ти и зацокоті́ти, -кочу́, -ти́ш, гл. 1) Застучать учащенно. 2) Заговорить скороговоркой и громко. А бач, бач! зацокотала пані. . Ми йшли побіля вашого двору, — зацокотіли дівчата.
Зодівати, -ва́ю, -єш, гл. = зодягати.
Квасність, -ности, ж. Кислота.
Лапоць, -пця, м. Лапоть. Бѣлоруссизмъ, употребленный въ слѣдующей пословицѣ: Потапці-потапці, вліз чорт у лапці.
Побасувати, -су́ю, -єш, гл. О лошади: пробѣжать галопомъ, поскакать.
Позарівнювати, -нюю, -єш, гл. Заравнять (во многихъ мѣстахъ). Заміси глини та позарівнюй ямки в долівці.
Покликувати, -кую, -єш, гл. = покликати. Голосно ми на свою браттю хуторян покликаємо.
Проморочитися, -чуся, -чишся, гл. Провозиться, испытать затрудненія, хлопоты, заботы.
Справувати, -вую, -єш, гл. Отправлять, исправлять, исполнять (должность), вести (дѣла). Я діло за його справував і клопотавсь. Загад діло справує.
Хмельник, -ка, м. Мѣсто, гдѣ растетъ хмель.
