Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

підставляти

Підставляти, -ля́ю, -єш, сов. в. підставити, -влю, -виш, гл. 1) Подставлять, подставить. Підстав, дівко, коновочку під гадючу головочку. Чуб. V. 915. Уже тепер годі за вас підставляти шию. МВ. І. 138. 2) — що. Замѣнять, замѣнить чѣмъ, дать въ замѣну. Товар у кого захоріє, — уже він свій підставить. Г. Барв. 137.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 180.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПІДСТАВЛЯТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПІДСТАВЛЯТИ"
Варварство, -ва, с. Варварство. К. Бай. 134. К. Краш. 33.
Відціджувати, -джую, -єш, сов. в. відцідити, -джу, -диш, гл. Отцѣживать, отцѣдить.
Застраха́ти, -ха́ю, -єш, гл. = застрашити. Мир. ХРВ. 127.
Лице́рствіє, -вія, с. = лицарство. Чи не мої би котрий козак собі слави лицерствія достати? Мет. 413.
На́головок, -вка, м. Тулья шляпы. Гол. Од. 57, 69.
Поналічувати, -чую, -єш, гл. Насчитать (во множествѣ). Жид поналічував на людей стілько довгу. ЗОЮР. І. 285.
Прохолодний, -а, -е. Прохладный. К. Бай. 68.
Пукарити, -рю, -риш, гл. Пахать буккеромъ. Херс. у.
Сьогосвітній, -я, -є. Этого міра. Дознав би втіхи й роскоші сьогосвітньої. МВ. І. 44.
Универсал, -лу, м. Правительственное письменное распоряженіе или объявленіе (отъ гетмана, полковника), адресованное къ правительственнымъ учрежденіямъ или народу. Жодного универсалу такого до міщан і поспільства не писали. К. Хм. 52.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПІДСТАВЛЯТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.