Бандурник, -ка, м.
1) Мастеръ, дѣлающій бандуры.
2) = бандурист. Дума «про смерть козака бандурника»
Видавати, -даю, -єш, сов. в. відати, -дам, -даси, гл. 1) Выдавать, выдать; отпускать, отпустить. Мусила йти з ключами до комори видавати провизію на обід. 2) Давать, подавать, подать (о кушаньяхъ). Уміла готувати, та не вміла видавати. 3) Отдавать, отдать замужъ. Видає мене мати за старого заміж. Четверту доньку видала вже за дударчика. 4) Давать, дать, родить. Копа видав по четверті зерна. 5) Издавать, издать (книгу). 6) = видаватися 4. Воно так само видає все яснішим та більшим. 7) Говорить, сказать, представить. Смішне що небудь видать, мов у школі вчилась. 8) — муштри. Производить ружейные пріемы. Чемеричка наряжалась в руб'я як циганка, а усатим гармизою Крициха Улянка; та халяндри, чмутовиха, для сміху скакала, — ся, копистку взявши в руки, муштри видавала.
Закорча́віти, -вію, -єш, гл. Покривиться.
Засе́лювати, -люю, -єш и заселя́ти, -ля́ю, -єш, сов. в. засели́ти, -лю́, -лиш, гл. Заселять, заселить.
Збавля́ти, -ля́ю, -єш, сов. в. вба́вити, -влю, -виш, гл. 1) Лишать, лишить. Нехай тебе, чужий батько, синочку, не лає, щастя твого козацького навік не збавляє. — ві́ку, життя́. Лишить жизни, погубить. Чому мені злої долі, чом віку не збавиш? Ой чи вдариш, чи не вдариш, тілько мені життя збавиш. 2) Губить, погубить. Ой лежить же п'яний сотник Харко та тепер його збавляйте. Нехай буду один погибати, козацького війська не збавляти. 3) Портить, испортить, искалѣчить; подорвать. Збавив же ти кобилу сиву. Боюсь... щоб ти мене не зрадила, моєї русої кісочки не збавила. Нащо ти нам чорта ізбавив? Щоб зараз його вилічив! Силу втратила, здоров'я збавила. 4) Истрачивать, истратить попусту. Матінка кричить, а батенько ще гірше: «щоби-сь не ходив до дівчини більше. Нащо ж тобі, синку, ніченьки збавляти? Коли її любиш, то позволяю ті взяти». 5) Избавлять, избавить. Не чисть мене до живого, то збавлю тебе од всього злого.
Лі́том нар. = літком. Панська ласка літом, гріє.
Надве́зти́ Cм. надвозити.
Обчемсати, -саю, -єш, гл. = обчимхати.
Підглежувати, -жую, -єш, гл. = підглядати.
Посхоплюватися, -люємося, -єтеся, гл. Схватиться, вскочить (о многихъ). Посхоплювались усі — да навтіки. Жиди посхоплювались да, піднявши манатки, так і майнули. Посхоплювались ми на віз.
