Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

підтикати

Підтикати, -ка́ю, -єш, сов. в. підтикати, -чу, -чеш и підіткнути, -ну, -неш, гл. Подтыкать, подоткнуть, подсунуть. Уже, підтикавши десь поли, фурцює добре навісна. Котл. Ен. II. 32. Паничу, я вас підтичу. Ном.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 182.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПІДТИКАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПІДТИКАТИ"
Бичовий, -а, -е. Припряженный въ добавленіе. Cм. бичувати 1.
Вислуженька, -ки, ж. Ум. отъ вислуга.
Ганчірочка, -ки, ж. Ум. отъ ганчірка.
Жовні́рський, -а, -е. Солдатскій. Нікому доглянути жовнірської смерти. Чуб. V. 1006.
Задава́тися, -даюся, -є́шся, сов. в. зада́тися, -да́мся, -даси́ся, гл. Вознамѣриваться, вознамѣриться, рѣшить сдѣлать. Вона ще літом, як сонечко сипало теплим промінням, задалась, виходячи з церкви, понести колись попові рунце на розжиток. Г. Барв. 155 — 156.
Зносити 2, -шу́, -сиш, гл. Износить. І в жупанах не ходила, доброї свити не зносила. Мет. 237. Вона тії сережечки про буддень зносила. Чуб. III. 131. Без роскоші, без любови зношу свої чорні брови. Шевч. 475.
Набі́гти Cм. набігати.
Напречу́до нар. = напрочуд.
Позані́чний, -а, -е. Позавчерашній. Вх. (Желех.).
Чарствий, -а́, -е́ Черствый. Чарствий хліб. Рудч. Ск. І. 199.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПІДТИКАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.