Заги́лювати, -люю, -єш, сов. в. загили́ти, -лю́, -ли́ш, гл. 1) Ударять, ударить палкою (гілкою) мячъ, бросал его. 2) Ударять, ударить (человѣка), заѣхать. Як загилив по потилиці, так аж каганці в вічю засвітились.
Затопи́ти, -ся. Cм. затопляти, -ся.
Защедрува́ти, -ру́ю, -єш, гл. Пропѣть щедрівку. А я тобі защедрую.
Згі́рний, -а, -е. Нагорный.
Повинно нар.
1) Должно. І над собакою повинно ласку мати.
2) Должно быть. Під лісом повинно є вода.
Позасипляти, -ля́ємо, -єте, гл. = позасипати 2. Бідні діти, де сиділи, там і позасипляли, вечері дожидаючи.
Полоскозуб, -ба, м. Первый день великаго поста, когда крестьяне полощуть зуби, чтобы между ними не осталось ничего скоромнаго, т. е. выпиваютъ въ корчмѣ.
Поморити, -рю́, -риш, гл. Утомить (многихъ).
Столинє, -ня, с. Ножки стола, часть стола подъ столечницей.
Чорноморський, -а, -е. Черноморскій.
