Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

під'язник

Під'язник, -ка, м. Служащій для подвязыванія. Ум. під'я́зничок. У мене в скрині той платочок під'язничок, що під'язую зімою. Зміев. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 185.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПІД'ЯЗНИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПІД'ЯЗНИК"
Безслідно нар. Безслѣдно. Конис. (О. 1861. І. 321). І безслідно, мов та мрія, навіки пропали. Млак. 92.
Єпархія́́льний, -а, -е. Епархіальный. Левиц. І. 155.
Заквита́ти, -та́ю, -єш, гл. Внести въ списокъ, въ запись. Піп но лейстрах заквитав, що Савка, прозвищем Знемога... для шпиталя той двір оддав. Мкр. Г. 63.
Лопа́точка, -ки, ж. Ум. отъ лопата.
Охоче нар. Охотно.
Поливочка, -ки, ж. Ум. отъ поливка.
Полум'я, -м'я, с. Пламя, полымя. А полум'я так з рота й паше, так і паше. Рудч. Ск. II. 31. Ум. полум'ячко. Мил. 88.
Поморщити, -щу, -щиш, гл. Поморщить, сморщить. Чуб. V. 1106.
Солярка, -ки, ж. Торгующая солью.
Ущербити, -блю, -биш, гл. Надщербить.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПІД'ЯЗНИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.