Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

бутурлин

Бутурлин, -на, м. Въ загадкѣ: гребешокъ, изгоняющій насѣкомыхъ. Чорни бутурлин з гори свині потурлив. Грин. І. 248.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 117.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БУТУРЛИН"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БУТУРЛИН"
Бракнути, -не, гл. безл. Недоставать. Бракне копійки.
Видлубати, -баю, -єш, гл. Выковырять.
Воркотання, -ня, с. 1) Мурлыканье. 2) Ворчанье. А з свекорком брання — тільки воркотання. Грин. ІІІ. 82.
Гидкість, -кости, ж. Гадость. Левч. 25.
Кряк, -ка, м. 1) = крак. Вх. Лем. 429. 2) Порода водной птицы. Полети ж ти, галко, де мій рідний батько, полети ж ти, кряче, де матюнка плаче. Чуб. V. 465. Ум. крячок. Летить крячок на той бочок, да й сів на тичині. Мет. 463.
Пошерсть, -ти, ж. = пошесть. Ном. № 8349.
Роженочка, роженька, -ки, ж. Ум. отъ рожа.
Ростулити, -ся. Cм. ростуляти, -ся.
Стіб, -бу, м. Стежокъ. Шух. I. 154, 153.
Умаїти Cм. умаювати.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БУТУРЛИН.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.