Відлуплювати, -люю, -єш, сов. в. відлупити, -плю, -пиш, гл. Отлупливать, отлупить, отковыривать, отковырять. Тая земля, що він відлупив, взяла та й розсипалась.
Дриску́ля, -лі, ж. = дрислівка 2.
Заво́рсити, -ршу, -сиш, гл. Нахмурить. заворсений. Нахмуренный.
Засмерді́ти, -джу́, -ди́ш, гл. Завонять. В повітрі засмердім смалятиною.
Кожушок, -шка, м. Ум. отъ кожух.
1) У новеньких кожушках, у сивеньких тапочках, — так гарно повдягані дітки. Послі собі й кожушок справимо.
2) Кожа, внѣшняя оболочка нѣкоторыхъ животныхъ. Въ сказкѣ — лягушечья кожа у женщины, превращенной въ лягушку. Взяла кожушок з себе скинула, вийшла. Знову кожушок наділи і стала такою жабою, як і була. Кожушок у воші.
3) — на орісі. Листоватая плюска у орѣха.
4) Тонкая кожица поверхъ молока, киселя и пр.
5) мн. Рас. Echinospermum lappula.
Мизе́рний, -а, -е. 1) Убогій, бѣдный. Смиренного возносить на високість, мизерного із нужди визволяє. 2) Жалкій, несчастный, бѣдственный; ничтожный. Приїхало сюди воно на окономію недавно, таке миршаве, обшарпане, мизерне, замліле. 3) Болѣзненный, худой, тощій. Нігде не видко було ні одного блідого, мизерного лиця.
Пітний, -а́, -е́ Потный. Воно маленьке сонне, пітне, — простудимо.
Прошевцювати, -цю́ю, -єш, гл. Пробыть сапожникомъ.
Смільний, -а, -е. 1) Смолистый. Смільна сосна.
2) Опаленный, обожженный, задымленный. Горнець котлові доганяє, а обоє смільні.
Хробуватий, -а, -е. Шероховатый, неровный.
